Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Не шучу, братва, такие истории только в нашем гоп-мире бывают. Так что приготовьтесь, будет атас, как в кино!
Сидим мы с братишками на лавочке, травы курим, глазки жмем, а вдруг ко мне подходит Шмель и говорит: "Пацаны, у меня прописка есть, закладки свежие поубирал. Ктонить кету хочет взять?" Ну, я как дэбил, подумал, а почему бы и нет? Я ведь не слоупок, а настоящий наркоша!
Прихожу к Шмелю домой, а там повар белый героин. Он такой весь в масках, сам как наркоман, но почему-то просит меня почаще моргать. Ну, чо, дело нехитрое - деньги взял, закладки получил. Оказывается, этот повар сам делает нашу любимую крипоту, а любит Мики Мауса. Ну, теперь понятно, почему у него вся в комнате детская атрибутика. Это ж прямо фан братаны!
Ночью я уже качаюсь на кайфе, как на горке, а по радио слышу, что вчера открылся новый парк развлечений с Мики Маусом. Понял, что бетонно поеду туда на дачу отдыхать с Мики. Взял Барбика, типа, наркоманский путеводитель, чтобы не забыть ни одной дозы, и собираюсь в путь.
Доехал я до этого парка и первое, что увидел, это очередь из детей, каких-то белокурых китайцев и, конечно, самого Мики Мауса. Даже не поверите, я вошел в эту очередь, прямо среди всех этих попугаев. И все радостные, счастливые, а я с мордой на виду, как настоящий наркоман гопник.
Прошел я, наконец, эту мучительную очередь, встретился с Мики Маусом и решил взять автограф. На мою неприятность, Мики медлительный слоупок, подписывает каждому шляпу, этих белых героинщиков тоже. Стою, терплю, потею, но ничего, потому что уже представляю, как потом на фиге оттягиваться.
Все, чуваки, наши. Теперь я официально отдыхаю на даче с Мики Маусом. Я тут тусуюсь, ржу над детьми, раздавая им закладки. Ведь это и есть наш "остров славы"! Дети рады, а я всякой крипоты нахватался, не свои горки съезжал. Но тут меня взяли охренительные стражи порядка и сказали, что бабки за парк не заплатил. Ну, я еще старался им объяснить, что я с Мики Маусом - его самого, но они видно не поняли.
Короче, сделал я этот парк развлечений самым настоящим островом славы гоп-мира! Я всем показал, чего стоит наш крутой стиль жизни. Подписываюсь на "Байкера" и "Барбика", и отчетливо понимаю, что наша жизнь - это трек с крутыми закладками, а Мики Маус - он наш парниша!
Стиляги, сейчас будем озарять, свои глазки смело сжимать. Не забывайте про нашу жизнь куда более разнообразную, чем у всех этих придурков, которые не понимают нашего гоп-сленга и наших закладок. Всегда готовы идти в ногу с модой и прикольно оттягиваться! Все мы настоящие гопники, и это круто!